...Россия. Молодость. Зима.
Полозья. Перестук копыт
далек,
любимая..
Слова,
слова какие-то... забыт
и дом, и добрые друзья,
и болдинская хворь, и смех...
и снег, и медленный разбег
карет.
Любимая!
Нельзя.
Уже ничем помочь нельзя.
И, довезем ли?
И слепа.
Кромешна ледяная мгла
над Петербургом. Голытьба
уж сатанеет от простуд,
святоши в святотатстве грязнут.
О, Господи!
И перестук копыт...
И, довезем ли?
Грязью
и снегом брызжут обода,
струится алая меж пальцев,
горячая... Как молода
душа!
Душа моя, обманчив
мишурный блеск, безумный свет,
но безупречна честь!
Алеет
меж пальцев гордая!
И нет,
нет сожаления...
. . . . . . .
Аллея...
Аллея Керн. Так будет, поздно
судить: которая? какая?
Насколько ты метаморфозна,
вновь испеченная Ланская?
Насколько призрачны надежды?
Насколько сбыточны...
Да было ль?
Ах, Господи! Да, было – нежность...
Надежда.
Молодость.
Россия.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
