Ні на мить я не хочу лишитись без Тебе,
Ні на мить я не хочу лишитись сама...
Бо без Тебе зникає проміння небесне,
Бо душа замерзає й приходить зима.
Ні на мить я не хочу без Тебе лишитись,
Бо буденні турботи з’їдять весь мій час.
Я забуду про вічне, займатимусь тлінним.
У руках Твоїх спокій, а без них – лиш страх.
Ні на мить я не хочу лишитись без Тебе,
Тож тримай мене міцно в долонях Своїх.
Я мрію про те, що пригорнеш до Себе,
Мене, твою доньку, о Таточку мій!
10.10.2006
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.
